Користувачі можуть обирати будь-який формат електронного підпису до закінчення війни
На період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення українці можуть користуватися будь-якими електронними підписами:
- звичайним електронним підписом (далі – ЕП);
- КЕП на захищеному носієві;
- КЕП у хмарі.
Відтак, обов’язкове використання електронного підпису (далі – ЕП) на захищеному носії (токені – ред.) в Україні діятиме вже після завершення війни. Уряд ухвалив зміни у відповідну постанову. Йдеться про постанову КМУ “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 300” від 24.05.2022 р. № 617 (далі - Постанова № 617).
У 2020 р. використання е-підпису в окремих випадках, коли вимагається кваліфікований, було впроваджено в межах експериментального проєкту. А запуск обов’язкового використання е-підпису на захищених носіях планувався з 31.03.2022 р.
Експериментальний проєкт успішно себе зарекомендував. Лише минулого року українці отримали 17 млн е-підписів, якими скористалися понад 8 млрд разів.
Для того, щоб не створювати під час воєнного стану навантаження на надавачів електронних довірчих послуг і великі черги на отримання довірчих послуг, рішення відтермінували.
Нагадаємо, минулого року Уряд схвалив законопроєкт щодо укладання угоди з Євросоюзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства ЄС у сфері електронної ідентифікації. Документ спрямований на вдосконалення державного регулювання у цій сфері. Парламент вже ухвалив його в першому читанні.
Про це інформує Мінцифри.
Що означає відтермінування рішення?
Користувачі електронних довірчих послуг із 01.06.2022 р. зможуть і надалі використовувати удосконалені підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах для е-взаємодії фізичних та юридичних осіб, а також автентифікації у держсистемах.
Постановою № 617 установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування:
1) формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг може здійснюватися кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг автоматично, без особистої присутності таких користувачів.
Водночас, раніше сформований сертифікат, скасовується, загальний термін дії такого сертифіката та нового сертифіката не повинен перевищувати три роки, а дія нового сертифіката користувача електронних довірчих послуг не повинен перевищувати терміну дії власного кваліфікованого сертифіката відкритого ключа надавача електронних довірчих послуг;
2) дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у засобі КЕП чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фіз-, юросіб і їхніх представників у разі, коли законодавством передбачено використання виключно КЕП чи печаток (засобів КЕП чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або держреєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абз. другим ч. другої ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.
При цьому Мінцифри повинно забезпечити технічну можливість власникам інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування використання ЕП чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у засобі КЕП чи печатки, через відповідні інформаційні та інформаційно-комунікаційні системи.